Caenolestes condorensis — вид сумчастих ссавців із родини ценолестових, що мешкає в Кордильєрах-дель-Кондор на південному сході Еквадору.
Су
СутінковийНі
НічніНічний спосіб життя тварин — це особлива поведінка тварин, при якій активне життя здебільшого ведеться серед ночі, а сон серед дня.Нічні тварини за...
М'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Ко
КомахоїдніНа
НаземнийЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
Од
ОдинокийA
починається зCaenolestes — сумчасті, які дещо нагадують землерийку через довгасту мордочку. C. condorensis мають коричнево-сіре хутро, що вкриває більшу частину тіла; нижня сторона більш суцільна коричнева в порівнянні. Хутро ≈ 10 мм в довжину, ніс рожевий, вібриси білі. Середня довжина тіла C. condorensis становить 256 мм, у тому числі довжина хвоста 127 мм, а вага ≈ 48 грамів. Проте всі ці оцінки засновані на двох єдиних особинах цього виду, які були зловлені та описані. В іншому випадку C. condorensis дуже схожі зовні на своїх родичів Caenolestes caniventer. Обидва види відносно міцні й мають схоже грубе хутро; однак їх можна відрізнити за відносно більшим розміром тіла та верхніми іклами C. condorensis
Цей вид відомий тільки з одної місцевості в провінції Морона-Сантьяго, Ачупаллас, 2080 м над рівнем моря, в Кордильєрах-дель-Кондор на південному сході Еквадору, ймовірно простягається в ті самі Кордилери в Перу.
Зафіксоване місце проживання було представлено рослинністю < 1.5 м заввишки, де переважають колючі бромелієві (ачупали) та схилом, прилеглим до густого лісу з чагарниками 5–6 м заввишки.
Є мало відомостей про дієту виду в дикій природі. Представники роду Caenolestes солітарні й нічні; вони наземні, але вправні дереволази. Вдень ці тварини перебувають у тунелях під корінням дерев. Представники роду Caenolestes умовно-всеїдні, але переважно комахоїдні. Живляться жуками, цвіркунами, личинками метеликів, багатоніжками, кониками, павуками та дощовими черв'яками. Менша частка їхнього раціону складається з рослинності, плодів і дрібних хребетних, включаючи молодих мишей. Вони добувають їжу в моху і листовій підстилці. Коли знаходять їжу, то маніпулюють і споживають її передніми лапами з положення напівсидячи. Відсутня інформація щодо розмноження. Ймовірними хижаками для виду можуть бути Leopardus jacobita, Leopardus colocolo, Lycalopex culpaeus, Puma concolor.
Ймовірні загрози можуть включати перетворення земель під сільське господарство та лісозаготівлю.
Відомий ареал цього виду знаходиться в межах раніше запропонованої транскордонної заповідної території Кордильєра-дель-Кондор між Еквадором і Перу, але створення заповідної території ще не завершене.
