Шакал чепрачний

Шакал чепрачний

Царство
Підтип
Клас
Ряд
Підряд
Родина
Рід
ВИДИ
Canis mesomelas
Популяція
Невідомо
Тривалість життя
8-14 Р
Максимальна швидкість
32
20
км/годмиль/год
км/год миль/год 
Вага
6-13
13.2-28.6
кгфунт
кг фунт 
Висота
38-48
15-18.9
смдюйми
см дюйми 
Довжина
67-81
26.4-31.9
смдюйми
см дюйми 

Шака́л чепр́ачний (Lupulella mesomelas ) — ссавець із родини псових (Canidae), один з кількох видів шакалів. Поширений в ПАР і на східному узбережжі Африки від Нубії до мису Доброї Надії. Проживає у двох великих ареалах розділених 1000 км. Його можна знайти в найрізноманітніших місцях проживання, в тому числі в посушливих прибережних пустелях, гірських луках, посушливих саванах і чагарниках, відкриті саванах, лісових мозаїках саван на сільськогосподарських угіддях. Віддає перевагу відкритим областям, уникаючи густої рослинності. Діапазон проживання за висотою: від рівня моря до більш ніж 3000 м над рівнем моря.

Зовнішній вигляд

Тіло струнке, ноги довгі, очі великі, хвіст пухнастий з чорним кінчиком. Покривне волосся розрізняються по довжині, від 60 мм на плечах до 40 мм біля основи хвоста, зі збільшенням до 90 мм на кінчику хвоста. Волосся на обличчі 10–15 мм у довжину. Передні та задні лапи мають 5 і 4 пальців, відповідно, з кігтями розміром 15 мм уздовж кривої. Самці більші й важчі, ніж самиці. Середня вага дорослих самців: 8.4 кг, середня вага дорослих самиць: 7.7 кг, довжина вух: 110 і 106 мм, відповідно. Самиці С. mesomelas мають 8 молочних залоз, хоча зазвичай 6 виробляють молоко, в залежності від розміру приплоду. Зубна формула для молочних зубів: I 3/3, C 1/1, P 3/3, для постійних зубів: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42. Тіло загалом рудувато-сірого кольору, однак на спині темне волосся утворює неначе чорний чепрак, що тягнеться до хвоста. Цей чепрак — відмітна видова ознака, яку мають всі підвиди чепрачного шакала. Довжина тіла — 75—100 см, довжина хвоста — близько 30 см, висота в холці — 50 см ; маса — до 21 кг. Як і в інших диких собак, у чепрачного шакала стоячі вуха. Хутро чепрачного шакала густе і м'яке, у південній Африці зі шкур чепрачного шакала шиють хутряні килими (так звані каросс ).

Відео

Шакал чепрачний карта середовища проживання
Шакал чепрачний
Public Domain Dedication (CC0)

Звички та спосіб життя

Опортуністичний хижак і падлоїд. Він всеїдний і харчується всім, що найбільш поширене і що легко отримати. Де поверхнева вода є, чепрачний шакал п'є регулярно. Проте, в деяких областях, таких, як південно-західна і центральна Калахарі, С. mesomelas виживає, де поверхнева вода можуть бути недоступна на термін до 9 місяців року. Цей шакал дуже довірливий, легко звикає до людей і може навіть стати майже ручним.

Сезонна поведінка

Дієта та харчування

Дієта Всеїдні

Розмноження

СТАТЕВА ПОВЕДІНКА

Моногамний. Вагітність триває 60–65 днів. Народжується 1–9, зазвичай, 3–6 дитинчат. Цуценята народжуються сліпими і починають відкривати очі на 8–10 день. Вони починають їсти їжу виплюнуту дорослими на 3 тижні й відлучаються від молока на 8–10 тижні. Цуценята народжуються в підземних норах і не виходять звідти до ≈ 3-тижневого віку і, одначе, цуценята продовжують проводити більшу частину свого часу в лігві до ≈ 7-тижневого віку. На 12–14 тиждень, вони покидають лігво й починають годуватися разом з дорослими. Досягають статевої зрілості на 11 місяць, хоча в дикій природі тільки дорослі, яким понад 2 років дають потомство.

Популяція

Популяційні загрози

Чепрачний шакал переслідується за його роль вбивці худоби і переносника сказу. Деякі частини тіла використовуються в традиційній африканській медицині. Зустрічається в багатьох природоохоронних областях у всьому діапазоні поширення.

Coloring Pages

Посилання

2. Шакал чепрачний на сайті Червоного списку МСОП - http://www.iucnredlist.org/details/3755/0

Більше захоплюючих тварин, про яких варто дізнатися