Дя́тел сірощо́кий (Dendropicos fuscescens ) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Довжина птаха становить 14—15 см, форма тіла типова для дятлів. Верхня частина тіла тьмяно-оливкова, поцяткована світлими смужками. Нижня частина тіла біла, поцяткована темними смужками, гузка жовтувато-коричнева. Обличчя і горло білуваті, під дзьобом темні "вуса". Лоб оливково-коричневий. У самців тім'я і потилиця червоні, у самичок чорні, у молодих самців тім'я червонувате, потилиця чорна. Пір'я на тімені може ставати дибки, утворюючи невеликий чуб.
Представники підвиду D. f. lafresnayi вирізняються наявністю смужок на обличчі і підборідді, нижня частина тіла у них є жовтувато-коричневою, а верхня частина тіла має зелений відтінок і поцяткована жовтуватими плямками.
Сірощокі дятли живуть в різноманітних природних середовищах, що охоплюють савани і рідколісся, вологі і сухі рівнинні тропічні ліси, гірські тропічні ліси, чагарникові зарості, плантації, парки і сади. Вони зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря.
Сірощокі дятли зустрічаються невеликими сімейними зграями. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, яких шукають на деревах, серед чагарників і ліан. Гніздяться в дуплах дерев. Зазвичай вони видовбують нове дупло на початку кожного сезону розмноження. Вхідний отвір має овальну форму і розташований за 2 м над землею, гніздо не облаштовується, яйця відкладають у шар тирси, що залишається в дуплі. У кладці 1—3 білих яйця. Інкубаційний період триває 12 днів, пташенята покидають гніздо через 27 днів після вилуплення. Насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самички, і самці. Сірощокі дятли іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих воскоїдів.
