Чеграва
Крячо́к каспі́йський, або чегра́ва (Hydroprogne caspia ) − птах родини Мартинових. Монотипний вид, єдиний представник роду каспійський крячок (Hydroprogne ). Деякі автори відносять до роду крячків (Sterna ).
Де
ДенніМ'
М'ясоїдніМ'ясоїдні — тварини, що живляться переважно м'ясом. Цим вони відрізняються від травоїдних, що споживають в основному рослинну їжу, а також від всеї...
Ри
РибоїдніКо
КосмополітиКосмополіти́зм — широке поширення представників виду чи таксона вищого рангу по території Землі. Космополітизм протиставляється ендемізму. Види або...
На
НаземнийТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
Ко
КонгрегацініЯй
ЯйцекладніЯйцекла́дні твари́ни — тварини, що при розмноженні відкладають яйця, в яких на момент залишення організму матері ступень розвитку ембріону незначни...
Пр
ПрекоціальнийПл
ПланерувальникиМо
Морські птахиМорські птахи — птахи, пристосовані до життя в морському середовищі. Хоча всі морські птахи в значній мірі відрізняються один від одного як за фізі...
Мо
МоногамніМонога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за...
Ко
КолоніальніКоло́нія — група з кількох або великого числа окремих організмів, що живуть або проводять велику частину часу близько один до одного, найчастіше дл...
Со
СоціальнийЧа
Часткові мігрантиC
починається зМорфологічні ознаки. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови чорний, з невеликим чубом на потилиці; спина і крила зверху сірі; хвіст білий, з сірим відтінком, вирізаний; решта оперення біла; дзьоб масивний, червоний, з чорнуватою прикінцевою смугою; ноги чорні. У позашлюбному оперенні голова зверху поцяткована білим. Молодий птах подібний до дорослого у позашлюбному оперенні, але з бурою строкатістю на спині. Маса тіла: 500—700 г, довжина тіла: 48-54 см, розмах крил: 130—145 см. Від інших крячків відрізняється значно більшими розмірами і масивним дзьобом. Літають, на відміну від інших крячків, з повільними помахами крил.
Голос. Видає голосний горловий крик «креік-крееі-крее», подібний до голосу сірої чаплі.
Поширений космополітно, але ареал не суцільний, а складається з окремих районів. Гніздиться в Північній Америці, Європі та Азії, а також в Австралії. В Україні гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів у межах регіону. Інколи трапляється й поза його межами (Черкаська та Київська області). Під час міграцій також трапляється переважно у зазначеному регіоні.
Перелітний птах. Прилітає на початку березня. Оселяється на островах без рослинності або з мозаїчною рослинністю. Починає розмножуватися з 3-х років. Факультативно-колоніальний, моногамний вид. Гніздиться ізольованими поселеннями. Перші кладки в квітні — травні, 1-3 яйця. Термін насиджування 20-29 діб. Льотними пташенята стають у віці 30-38 діб. У серпні — вересні відбуваються кочівлі на відстань до декількох сотень кілометрів від місць гніздування. Відліт закінчується у жовтні — листопаді. Зимує переважно в Західній Африці та на узбережжі Середземного моря. Живиться виключно рибою, можливо, зрідка також наземними комахами.
Включено Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − вразливий). В Україні гніздові поселення охороняються на території Чорноморського біосферного заповідника, у філії Кримського природного заповідника «Лебедині острови», у Азово-Сиваському НПП. До заходів збереження відносяться: охорона гніздових колоній; запобігання турбуванню птахів людьми; регуляція чисельності мартина жовтоногого та наземних хижаків.
Європейська гніздова популяція нараховує 4,7−9,3 тис. пар. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1 тис. пар. Найважливіші місця гніздування — Лебедині острови Каркінітської затоки, Чонгарські острови та острови системи Коянли Східного Сивашу, о. Китай Центрального Сивашу. Періодично гніздиться на островах Тендрівської затоки. На чисельність виду впливає розмивання та затоплення островів, де розташовані гніздові колонії, стан кормової бази на прилеглих акваторіях, експансія мартина жовтоногого, наземні хижаки, непокоєння птахів на місцях гніздування та збирання яєць на островах.