Морська оса (лат. Chironex Fleckeri) — вид жалких морських організмів з класу кубомедуз (Cubozoa), поширений біля берегів північної Австралії і в Індонезії.Chironex fleckeri відома завдяки своїй здатності наносити опіки; щупальця тварини суцільно покриті жалкими клітинами (нематоцисти), які містять дуже сильну отруту. Опіки кубомедузи викликають сильний біль, а їхньої сили достатньо, щоб убити 60 осіб за три хвилини. Як вважають, за останні 100 років від опіків кубомедузи загинуло близько 100 осіб. Цей факт служить підставою для широко поширеної думки про те, що це найотруйніша і найнебезпечніша медуза у світовому океані, а можливо навіть і найнебезпечніша тварина у всьому світі.

В культурі

Медуза Chironex fleckeri була використана як головний герой фільму «Сім життів» (англ. Seven Pounds) як знаряддя самогубства.

Де

Денні

Ні

М'

Яй

Зовнішній вигляд

Морські оси є найбільшими з усіх Кубомедуз (Cubozoa Werner, 1975) – їх купол досягає розмірів баскетбольного м’яча. Вони блідо-блакитного кольору і практично прозорі. Остання обставина створює додаткову небезпеку для плавців, оскільки медузу практично не видно у воді. У медуз по чотири пучка з 15 щупалець, що тягнуться від кожного з чотирьох кутів купола. Коли медуза пливе, щупальця скорочуються, досягаючи довжини 15 см і товщини 5 мм, під час полювання щупальця видовжуються до 3-х метрів. Вони вкриті безліччю жалких клітин-нематоцистів, котрі містять смертельно небезпечну отруту. Жалкі клітини реагують на дотик, який чинить тиск на них, а також дію хімічних сигналів білкової природи, простіше кажучи смак жертви.Окрім тактильних і смакових відчуттів, у Морських ос є ще й візуальні – вони мають 24 ока. Вчені сперечаються чи можуть ці медузи бачити, адже їх нервова система надзвичайно примітивна і являє собою розкидані по усьому організмі поодинокі нервові клітини. Одні вважають, що “очі” Морської оси здатні формувати зображення, але як це зображення обробляється взагалі невідомо, тоді як інші стверджують, що медуза здатна розрізняти лише світло і темряву, бо власне отриману інформацію нічим обробити – мозок відсутній.

Розмноження

Медузи є клонами поліпу, на якому вони утворилися. Восени медузи відкладають яйця, з яких виходять личинки. Вони, недовго поплававши, прикріплюються до морського дна у естуаріях і починають рости у поліп, на кшталт, гідри, коралу чи морської анемони, який впродовж усієї зими харчується ловлячи дрібних рачок та риб. Коли поліп виростає, він має вигляд нанизаних одна на іншу та перевернених догори дригом медуз. Дозріваючи, вони, одна за одною, відриваються і подаються у вільне плавання по морях Північної Австралії та Південно-Східної Азії, нагадуючи жителям суходолу про свої отруйні щупальця.

Популяція

Екологічна ніша

Вони живляться дрібними морськими тваринами і є кормом для багатьох видів риб. Хороші фільтратори води.

Охорона виду

Медуза не є об'єктом нагляду природоохоронних організацій. Стан популяцій цих тварин не викликає занепокоєння у вчених і захисників природи. У Червоній книзі згадується як вид найменшого занепокоєння.