Довжина тулуба й голови становить 5–10 см, хвіст 35–65 мм, розмах крил 35 см, що робить цю вечірницю одним з найбільших видів кажанів Західної та Центральної Європи. Вага від 16 до 49 грамів. Забарвлення варіюються від золотисто до темно-коричневого зверху і зазвичай блідо-коричневого знизу.
Вид поширений в Європі, Азії та Північній Африці. Загалом поширення виду пов'язане з різноманітними лісостанами. Інколи мешкає у містах, багато цих тварин живе в Гамбурзі, Відні, Брно та інших великих європейських містах.
Зазвичай починає полювати із заходом сонця, раніше за більшість європейських кажанів. Літає високо та швидко, піднімається над верхівками дерев звичайних для цієї тварини лісових районів. Воліє селитися в невеликих гаях, може пролітати на відстань до 20 км від місця сну. Удень зазвичай ховається в дуплах або інших укриттях.
На додаток до типового для кажанів ультразвуку, сигнали якого у цього виду звучать на частотах 18–20 кГц, що використовується для ехолокації, цей кажан видає різкі крики, якими привертає представників протилежної статі.
Зазвичай харчується жуками, міллю, крилатими мурахами, інколи нападає на дрібних птахів.
Хоча ця вечірниця знаходиться під відносною загрозою, вона більш поширена й чисельна, ніж решта європейських кажанів, багато в чому завдяки здатності мешкати у містах. Від 2009 року вид включено до Червоної книги України. Охороняється згідно з низкою міжнародних угод.