Габон

Габон, офіційна назва Габóнська Респýбліка держава на західному узбережжі Центральної Африки.

Держава розташована у Центральній Африці на східному узбережжі Гвінейської затоки. На північному заході межує з Екваторіальною Гвінеєю (спільний кордон — 350 км); на півночі — з Камеруном (298 км); на сході й півдні — з Республікою Конго (1903 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, довжина берегової лінії — 885 км.

Внутрішня частина Габону — плоскогір'я та гори. Вздовж Атлантичного океану простягається низовина. Клімат субекваторіальний, на півночі — екваторіальний. Головна річка — Огове. Майже всю країну вкривають тропічні ліси, вузька прибережна рівнина піднімається до внутрішніх пагорбів і савани на сході та півдні.

Територію Габону ділять на чотири фізико-географічних райони:

• Прибережний район включає низькі покриті лісом гори Майомбе на півдні і низовину, видовжену вздовж всього узбережжя шириною від 30 до 200 км, яку перетинають нижні течії декількох річок, зокрема Огове, що є головною торговою артерією країни.
• Криштальні гори на північ від річки Огове сильно розчленовані. Висоти коливаються 150—600 м. Річки утворюють пороги й водоспади. Найвищі і найбільші гори Габону — Шаю (Біроґу) на півдні країни досягають висоти 1580 м (гора Ібунджі).
• Плато Нтем висотою до 760 м, складене щільними древніми породами, міститься на північному сході країни — на схід від Криштальних гір і на північ від річки Огове. Річки, глибоко врізаючись у поверхню плато, утворюють численні пороги. Поширені вологі тропічні ліси.
• Плато Батеке. Низьке плато висотою до 830 м, складене пісковиками. Це найбільш спекотний і сухий район країни.

Природний атомний реактор «Окло» — єдиний відомий природний атомний реактор на Землі. Його було знайдено у вересні 1972 року. Реактор діяв близько 2 млрд років тому і «згас» близько 1900 млн років тому. З 1958 до 1990-х тут видобували уран з родовища «Окло».