Гватемала
1594 тварин
Гватема́ла, Ґватема́ла, офіційно Респу́бліка Гватема́ла — країна в Центральній Америці, що межує на півночі і заході з Мексикою, на сході — з Белізом і Карибським морем; на південному сході — з Гондурасом і Сальвадором, на південному заході омивається Тихим океаном.
На території Гватемали виділяються три фізико-географічні області: низовина тихоокеанського узбережжя, нагір'я південної і центральної частини країни і рівнина Петен на півночі. До берега Тихого океану примикає низовина, що досягає ширини бл. 50 км біля кордону з Мексикою і поступово вужчає на півд.-сх., до кордону з Сальвадором.Нагір'я займає більшу половину території країни і продовжується на північний захід, в межі Мексики, і на південний схід, на територію Сальвадору і Гондурасу. Висота поверхні над рівнем моря переважно становить 1000—2400 м, з окремими вулканічними піками висотою понад 3700 м. Північну частину нагір'я утворюють складчасто-брилові масиви висотою до 4000 м, розділені глибокими тектонічними западинами. В останніх розташовані долини річок та озера.
Більше половини території Гватемали належить гірському пасму Кордильєр, представленому вулканічним нагір'ям Сьєрра-Мадре з найвищою вершиною Центральної Америки — вулканом Тахумулько (4220 м) і складчасто-бриловим нагір'ям з хребтами Сьєрра-де-лос-Кучуматанес і Сьєрра-де-лас-Мінас, перехідними на північ в закарстованих низькогір'я Альта-Верапас, опускається до низького малогорбисті плато Петен. З боку Белізу в Гватемалу заходять невисокі гори Мая. Тихоокеанське узбережжя зайнято низинною алювіальною рівниною.
Землетруси дуже часті в країні через вулкани і особливості структури Тихоокеанського дна. Найсильніший землетрус останнього часу сталася 4 лютого 1976 року, зруйнував 90 % столиці та інших великих міст (тоді загинуло більше 20 тис. чоловік і більше мільйона залишилися без даху над головою).
На території країни налічується 33 вулкана, з яких 3 досі представляють загрозу. Найбільш відомий вулкан Агуа в 1541 році, вивергнувши з себе потоки киплячої води і бруду, знищив першу столицю Гватемали, а також вулкан Пакайя (останнє потужне виверження в 1965 році). Найбільші озера — Ісабаль, Атітлан, Петен-Іца, Аматітлан.
Ліси вкривають близько 83 % території країни (2006 р.), При цьому високі темпи збезлісення (1,7 % на рік). В лісах Гватемали багато цінних порід дерева — рожеве дерево, кипарис, червоне дерево, бальса, бакаут, саподілья та ін. Тваринний світ досить різноманітний. Хижаки — пуми і ягуари. Є мурахоїди, дикобрази, лінивці, броненосці. Великих травоїдних, за винятком тапірів, немає. У лісах тихоокеанського узбережжя водяться ігуани — величезні ящірки до 2 м довжиною (їх використовують на м'ясо, також добуваються яйця ігуан). Близько 2 тис. видів птахів. У річках Гватемали зустрічаються крокодили-каймани, м'ясо яких вживається в їжу місцевими жителями. Омивають Гватемалу моря багаті рибою і креветками.
У країні тропічний клімат, середньорічна температура на узбережжі і на рівнині становить 23-27 °, на плоскогір'ї 15-20 °; літо (листопад-квітень) і зима (з травня по жовтень) розрізняються лише кількістю опадів і нічними температурами, які в грудні-січні в горах опускаються до -10 ° і на плоскогір'я до 0 °. Найжаркішими місяцями є лютий-травень. У зимовий період (з травня по жовтень) через рясні опади трапляються урагани і повені. Найзначніші відбулися в 1998 (ураган Мітч) і в 2005 (ураган Стан), в яких постраждала від повеней і вітрів більша частина країни. В середньому випадає 1300 мм опадів.
Гватема́ла, Ґватема́ла, офіційно Респу́бліка Гватема́ла — країна в Центральній Америці, що межує на півночі і заході з Мексикою, на сході — з Белізом і Карибським морем; на південному сході — з Гондурасом і Сальвадором, на південному заході омивається Тихим океаном.
На території Гватемали виділяються три фізико-географічні області: низовина тихоокеанського узбережжя, нагір'я південної і центральної частини країни і рівнина Петен на півночі. До берега Тихого океану примикає низовина, що досягає ширини бл. 50 км біля кордону з Мексикою і поступово вужчає на півд.-сх., до кордону з Сальвадором.Нагір'я займає більшу половину території країни і продовжується на північний захід, в межі Мексики, і на південний схід, на територію Сальвадору і Гондурасу. Висота поверхні над рівнем моря переважно становить 1000—2400 м, з окремими вулканічними піками висотою понад 3700 м. Північну частину нагір'я утворюють складчасто-брилові масиви висотою до 4000 м, розділені глибокими тектонічними западинами. В останніх розташовані долини річок та озера.
Більше половини території Гватемали належить гірському пасму Кордильєр, представленому вулканічним нагір'ям Сьєрра-Мадре з найвищою вершиною Центральної Америки — вулканом Тахумулько (4220 м) і складчасто-бриловим нагір'ям з хребтами Сьєрра-де-лос-Кучуматанес і Сьєрра-де-лас-Мінас, перехідними на північ в закарстованих низькогір'я Альта-Верапас, опускається до низького малогорбисті плато Петен. З боку Белізу в Гватемалу заходять невисокі гори Мая. Тихоокеанське узбережжя зайнято низинною алювіальною рівниною.
Землетруси дуже часті в країні через вулкани і особливості структури Тихоокеанського дна. Найсильніший землетрус останнього часу сталася 4 лютого 1976 року, зруйнував 90 % столиці та інших великих міст (тоді загинуло більше 20 тис. чоловік і більше мільйона залишилися без даху над головою).
На території країни налічується 33 вулкана, з яких 3 досі представляють загрозу. Найбільш відомий вулкан Агуа в 1541 році, вивергнувши з себе потоки киплячої води і бруду, знищив першу столицю Гватемали, а також вулкан Пакайя (останнє потужне виверження в 1965 році). Найбільші озера — Ісабаль, Атітлан, Петен-Іца, Аматітлан.
Ліси вкривають близько 83 % території країни (2006 р.), При цьому високі темпи збезлісення (1,7 % на рік). В лісах Гватемали багато цінних порід дерева — рожеве дерево, кипарис, червоне дерево, бальса, бакаут, саподілья та ін. Тваринний світ досить різноманітний. Хижаки — пуми і ягуари. Є мурахоїди, дикобрази, лінивці, броненосці. Великих травоїдних, за винятком тапірів, немає. У лісах тихоокеанського узбережжя водяться ігуани — величезні ящірки до 2 м довжиною (їх використовують на м'ясо, також добуваються яйця ігуан). Близько 2 тис. видів птахів. У річках Гватемали зустрічаються крокодили-каймани, м'ясо яких вживається в їжу місцевими жителями. Омивають Гватемалу моря багаті рибою і креветками.
У країні тропічний клімат, середньорічна температура на узбережжі і на рівнині становить 23-27 °, на плоскогір'ї 15-20 °; літо (листопад-квітень) і зима (з травня по жовтень) розрізняються лише кількістю опадів і нічними температурами, які в грудні-січні в горах опускаються до -10 ° і на плоскогір'я до 0 °. Найжаркішими місяцями є лютий-травень. У зимовий період (з травня по жовтень) через рясні опади трапляються урагани і повені. Найзначніші відбулися в 1998 (ураган Мітч) і в 2005 (ураган Стан), в яких постраждала від повеней і вітрів більша частина країни. В середньому випадає 1300 мм опадів.
