Головна воша (лат. Pediculus humanus capitis) — одна з двох форм, або морфотипів людської воші. Середовище проживання — волосяний покрив голови людини (вуса, борода, волосся), звідки і назва. Ніжки головної воші підходять до проживання на волоссі круглого перерізу. На волоссі нижньої частини тіла, що має трикутний перетин, мешкає інший вид — лобкова воша. Від іншого морфотипу — платтяної (натільної) воші — головна воша відрізняється більш сірим кольором і коротшим тулубом. Після поглинання свіжої крові колір тіла змінюється на червоний чи пурпуровий. Довжина дорослого самця 2-3 мм, самки досягають довжини 4 мм. Доросла самка живе близько місяця і відкладає п'ять яєць на добу. Яйця, або гниди, фіксуються біля основи волосся і дозрівають протягом 7-10 днів. Після того, як молода воша вийде з яйця, воно порожнє залишається висіти на волосині. Для статевого дозрівання молодої особи потрібно близько 6-10 днів.
На відміну від платтяної воші, головна менш небезпечна для людини, вона не є переносником таких захворювань, як висипний тиф. Однак, свербіж, що з'являється в результаті попадання слини в ранки, призводить до подразнень (педикульоз) і підвищується ймовірність попадання інфекцій через пошкоджені ділянки шкіри голови.