Elephas maximus indicus

Ареал

Географія

Континенти

Субконтиненти

Південна Азія, Південно-Східна Азія, Східна Азія

Країни

Бангладеш, Бутан, Камбоджа, Китайська Народна Республіка, Індія, Індонезія, Лаос, Малайзія, М'янма, Непал, Шрі-Ланка, Таїланд, В'єтнам

Біогеографічні зони

Індомалайя

WWF Біоми

Тропічні та субтропічні сухі широколистяні ліси, Вологі тропічні ліси

E.m.i. є ендеміком материкової Азії: Індії, Непалу, Бангладеш, Бутану, М'янми, Таїланду, Малайського півострова, Лаосу, Китаю, Камбоджі та В'єтнаму. Вони населяють луки, сухі листяні ліси, вологі листяні ліси, вічнозелені та напіввічнозелені ліси.

26,390-30,770 в Індії, де популяція обмежена чотирма областями:
- Північний Захід — біля підніжжя Гімалаїв в Уттаракханд і Уттар-Прадеш, починаючи від заповідника Katarniaghat на березі річки Ямуна;
- Північний схід — від східного кордону Непалу по півночі Західної Бенгалії по Західній Ассам уздовж передгір'їв Гімалаїв, до пагорбів Мішмі
- Центр Індостану — в Оріссі, Джаркханд, на півдні Західної Бенгалії та Чхаттісгарх;
- Південь — вісім популяції фрагментованих один від одного в північній Карнатака, Західні Гати, в Bhadra–Malnad, в Brahmagiri — Nilgiris -Східні Гати, в Nilambur–Silent Valley–Coimbatore, в Anamalai — Parambikulam, в Anamalai–Parambikulam, Periyar–Srivilliputhur, і один в Agasthyamalai;
100-125 в Непалі, де їх реала обмежено до кількох охоронюваних територій в Тераї вздовж кордону з Індією. У 2002 році показники варіювалися від 106 до 172 слонів, з більшістю з них в Національному парку Бардія;
150-250 в Бангладеш, де є ізольовані популяції на пагорбах Читтагонг;
250-500 в Бутані, де їх ареал обмежено кількома охоронюваними територіями на півдні уздовж кордону з Індією ;
4000-5000 в М'янмі, де їх популяція сильно фрагментована, невеликі групи є в північних і західних гірських хребтах, в Пегу Йома центральної М'янми, Танінтайї і Шан;
2,500-3,200 в Таїланді, в основному в горах уздовж кордону з М'янмою, малі фрагментовані популяції на півдні ;
2,100-3,100 в Малайзії ;
500-1000 в Лаосі, де вони широко розповсюдженні, але нерівномірно розподілені в лісових районах, у гірській місцевості і низовинах;
200-250 в Китаї, де вони лишилися тільки в префектурах Сишуанбаньна, Сімао і Лінканг на півдні провінції Юньнань;
250-600 в Камбоджі, де вони в основному населяють гори на південному заході та провінції Мондалкірі і Ратанакірі;
70-150 в південних районах В'єтнаму.