Країна

Папуа Нова Гвінея

2073 тварин

Па́пуа Нова́ Гвіне́я — держава Океанії, у південно-західній частині Тихого океану.

Папуа Нова Гвінея займає східну частину острова Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка (острови Адміралтейства, Сент-Маттайас, Нова Британія і Нова Ірландія), північну частину Соломонових островів (острови Бугенвіль, Бука та атол Тауу), острови Д'Антркасто, Луїзіада (Лонг-Риф, Тагула, Расселл та інші), Тробріан, Вудларк та ін. Загалом понад 600 островів та рифів. З півночі та сходу узбережжя омивають води Тихого океану, Новогвінейського та Соломонового моря. На півдні — Коралове море та Торресова протока (близько 160 км до острова Моа (Австралія)). Загалом територія країни розташовується південніше екватора до 12° південної широти, між меридіанами 141° та 157° східної довготи.

На заході країна має єдиний кордон суходолом з Індонезією довжиною близько 820 км, що проходить 114 меридіаном, трохи відхиляючись за течією річки Флай. На півдні має морський кордон з Австралією (їй належать майже усі острови Торресової протоки), на сході з Науру, на південному сході з Соломоновими Островами, на півночі межує з територіальними водами Федеративних Штатів Мікронезії.

Клімат екваторіальний і субекваторіальний, жаркий і вологий. Частими є тайфуни. Сухою зима (липень-грудень). Середня температура січня (літо) +28 °С, липня (зима) +26 °C (у горах мінімальна може досягати 3 °C). З грудня по березень дме вологий північно-західний, з травня по жовтень — сухий південно-східний мусон. Найбільша кількість опадів (в середньому близько 4000 мм) випадає на північному сході острова Нова Гвінея (при максимумі до 6500 мм в місті Марач) і на островах архіпелагу Бісмарка (до 6000 мм на острові Нова Британія), коли дме північно-західний мусон. На півдні Нової Гвінеї сухіше, й опадів випадає лише до 1500—2000 мм на рік. Тут бувають навіть посухи. У горах на висоті 2500-3000 м середньорічна температура повітря дорівнює 10 °C, постійні дощі, мрячка та туман. Це безлюдні райони країни. У горах вище 4000 м над рівнем моря лежать вічні сніги і є невеликі льодовики та сніжники.

Флора і фауна відрізняються високим ендемізм. Флора країни налічує понад 20 тис. видів рослин. Країна одна з найбільш лісистих держав світу — 82 % території зайнято тропічними лісами. У горах яскраво виражена висотна поясність. На низовинах і гірських схилах (до висоти 1000 м) переважають вологі тропічні ліси з цінними породами дерев. Вище 1500 м розташовані вологі гірські ліси з деревоподібними папоротями, вище 3000 м — лаврові та миртові ліси з хвойними породами (араукарії), на вершинах гір — високогірна рослинність тропіків з айстрових рослин. На високогір'ях панують високі трави на місцях лісових пожеж.

Сухіша південна частина острова Нова Гвінея вкрита саваною з евкаліптами і акаціями. Під час колонізації частина південних лісів була зведена. Оброблювані землі покривають усього 1,35 % території країни. Городи чергуються з тропічними лісами. Більшість ділянок обробляються лише 2-3 роки, після чого покидаються на довгий час — 10-12 років. За цей період вони заростають знову лісом, так відновлюється родючість ґрунтів.

Уздовж узбережжя острова Нова Гвінея тягнеться широка (місцями до 35 км) смуга заболочених хащ мангрових лісів, які можна подолати лише руслами річок. Вздовж річок тягнуться зарості дикої цукрової тростини та сагових пальм.

Тваринний світ Нової Гвінеї подібний до тваринного світу Австралії — австралійська біогеографічна область. Фауна переповнена сумчастими ссавцями (опосум, кускус, кенгуру рідкісних видів (валабі), бандикут), кажанами (летючі собаки), комахами та рептиліями (змії, ящірки, черепахи та крокодили). На острові налічується близько 500 видів птахів, серед них багато представників родини рідкісних пістрявих райських птахів (Paradisaeidae), папуг, казуарів, куриних.

показувати менше

Па́пуа Нова́ Гвіне́я — держава Океанії, у південно-західній частині Тихого океану.

Папуа Нова Гвінея займає східну частину острова Нова Гвінея, архіпелаг Бісмарка (острови Адміралтейства, Сент-Маттайас, Нова Британія і Нова Ірландія), північну частину Соломонових островів (острови Бугенвіль, Бука та атол Тауу), острови Д'Антркасто, Луїзіада (Лонг-Риф, Тагула, Расселл та інші), Тробріан, Вудларк та ін. Загалом понад 600 островів та рифів. З півночі та сходу узбережжя омивають води Тихого океану, Новогвінейського та Соломонового моря. На півдні — Коралове море та Торресова протока (близько 160 км до острова Моа (Австралія)). Загалом територія країни розташовується південніше екватора до 12° південної широти, між меридіанами 141° та 157° східної довготи.

На заході країна має єдиний кордон суходолом з Індонезією довжиною близько 820 км, що проходить 114 меридіаном, трохи відхиляючись за течією річки Флай. На півдні має морський кордон з Австралією (їй належать майже усі острови Торресової протоки), на сході з Науру, на південному сході з Соломоновими Островами, на півночі межує з територіальними водами Федеративних Штатів Мікронезії.

Клімат екваторіальний і субекваторіальний, жаркий і вологий. Частими є тайфуни. Сухою зима (липень-грудень). Середня температура січня (літо) +28 °С, липня (зима) +26 °C (у горах мінімальна може досягати 3 °C). З грудня по березень дме вологий північно-західний, з травня по жовтень — сухий південно-східний мусон. Найбільша кількість опадів (в середньому близько 4000 мм) випадає на північному сході острова Нова Гвінея (при максимумі до 6500 мм в місті Марач) і на островах архіпелагу Бісмарка (до 6000 мм на острові Нова Британія), коли дме північно-західний мусон. На півдні Нової Гвінеї сухіше, й опадів випадає лише до 1500—2000 мм на рік. Тут бувають навіть посухи. У горах на висоті 2500-3000 м середньорічна температура повітря дорівнює 10 °C, постійні дощі, мрячка та туман. Це безлюдні райони країни. У горах вище 4000 м над рівнем моря лежать вічні сніги і є невеликі льодовики та сніжники.

Флора і фауна відрізняються високим ендемізм. Флора країни налічує понад 20 тис. видів рослин. Країна одна з найбільш лісистих держав світу — 82 % території зайнято тропічними лісами. У горах яскраво виражена висотна поясність. На низовинах і гірських схилах (до висоти 1000 м) переважають вологі тропічні ліси з цінними породами дерев. Вище 1500 м розташовані вологі гірські ліси з деревоподібними папоротями, вище 3000 м — лаврові та миртові ліси з хвойними породами (араукарії), на вершинах гір — високогірна рослинність тропіків з айстрових рослин. На високогір'ях панують високі трави на місцях лісових пожеж.

Сухіша південна частина острова Нова Гвінея вкрита саваною з евкаліптами і акаціями. Під час колонізації частина південних лісів була зведена. Оброблювані землі покривають усього 1,35 % території країни. Городи чергуються з тропічними лісами. Більшість ділянок обробляються лише 2-3 роки, після чого покидаються на довгий час — 10-12 років. За цей період вони заростають знову лісом, так відновлюється родючість ґрунтів.

Уздовж узбережжя острова Нова Гвінея тягнеться широка (місцями до 35 км) смуга заболочених хащ мангрових лісів, які можна подолати лише руслами річок. Вздовж річок тягнуться зарості дикої цукрової тростини та сагових пальм.

Тваринний світ Нової Гвінеї подібний до тваринного світу Австралії — австралійська біогеографічна область. Фауна переповнена сумчастими ссавцями (опосум, кускус, кенгуру рідкісних видів (валабі), бандикут), кажанами (летючі собаки), комахами та рептиліями (змії, ящірки, черепахи та крокодили). На острові налічується близько 500 видів птахів, серед них багато представників родини рідкісних пістрявих райських птахів (Paradisaeidae), папуг, казуарів, куриних.

показувати менше