Піренеї
0 тварин
Пірене́ї — гори, які утворюють природний кордон між Францією та Іспанією.
Орографічно Піренеї поділяються на:
- Атлантичні або Західні. Середньовисотні гори, середня висота збільшується із заходу на схід, біля Біскайської затоки переходять у Баскські гори. Сильна ерозійна розчленованість вапнякових хребтів, острівні кристалічні масиви. Найвища вершина — гора Пік-д'Ані (2504 м).
- Центральні. Найширша й найвища частина гірської системи. Гори простираються в східному напрямку від перевалу Сомпорт до Баль-д'Аран. Центральні Піренеї розпадаються на поздовжні хребти (з півдня на північ): Високі, Середні та Малі Піренеї. Тут присутні невеличкі льодовики. Гірські вершини: Піко-де-Ането (3404 м) у масиві Маладетта, Монт-Посет (3375 м), Монте-Пердідо (3355 м).
- Східні. Скидово-брилові гори з котловинами й вузькими долинами між ними. До масиву відносять плато Ла-Сердан'я і Капсир. Гори знижуються до моря уступами й доходять до Балеарського моря хребтом Альбер ( кат.Serra de l'Albera; фр.Massif des Albères). Найвища вершина — гора Каліт (2915 м).
Піренеї — одна з найбільш важкодоступних гірських місцин Європи. Хоча в середньому висота їх не дуже велика (трохи більше 2500 метрів), вони мають лише кілька зручно розташованих перевалів. Всі перевали знаходяться на висоті 1500—2000 м. Тому лише п'ять залізниць йдуть з Іспанії до Франції: дві з них обходять Піренеї по узбережжю з північного заходу і південного сходу, а ще три залізниці перетинають Піренеї на ділянках Аєрбе — Олорон-Сент-Марі, Ріполь — Прад і Фігерас — Перпіньян через систему тунелів.
Піренеї — це межа двох поясів клімату (на північ від Піренеїв — територія з помірним кліматом, на південь — з субтропічним).
Кількість атмосферних опадів, які отримують Піренеї у вигляді дощу і снігу, набагато більше в Західних, ніж в східних Піренеях, так як вологе повітря Атлантичного океану втрачає вологу над Західними і Центральними Піренеями і приходить до Східних Піренеїв вже сухим. Це суттєво позначається на характері покриву гір та рельєфі. По-перше, Східні Піренеї — без льодовиків, кількість опадів недостатня для їх розвитку. Льодовики обмежені північними схилами Центральних Піренеїв, і не спускаются, як у Альпах, далеко вниз по долинах, але мають велику довжину вздовж хребтів. Лінія снігу змінюється від 2 700 до 2 800 метрів вище рівня моря, на висоті від 1 600 до 2 700 метрів сніг лежить з грудня по квітень. Середня зимова температура -2° C.
Ліси (бук, ялина, сосна), середземноморська гущавина, альпійські трави. Є мінеральні джерела. У Піренеях розташовані національні парки Пірене (Франція), Ордеса-і-Монте-Пердідо, Айгуес-Тортес-і-Лаго-Сан-Маурісіо (Іспанія).
Пірене́ї — гори, які утворюють природний кордон між Францією та Іспанією.
Орографічно Піренеї поділяються на:
- Атлантичні або Західні. Середньовисотні гори, середня висота збільшується із заходу на схід, біля Біскайської затоки переходять у Баскські гори. Сильна ерозійна розчленованість вапнякових хребтів, острівні кристалічні масиви. Найвища вершина — гора Пік-д'Ані (2504 м).
- Центральні. Найширша й найвища частина гірської системи. Гори простираються в східному напрямку від перевалу Сомпорт до Баль-д'Аран. Центральні Піренеї розпадаються на поздовжні хребти (з півдня на північ): Високі, Середні та Малі Піренеї. Тут присутні невеличкі льодовики. Гірські вершини: Піко-де-Ането (3404 м) у масиві Маладетта, Монт-Посет (3375 м), Монте-Пердідо (3355 м).
- Східні. Скидово-брилові гори з котловинами й вузькими долинами між ними. До масиву відносять плато Ла-Сердан'я і Капсир. Гори знижуються до моря уступами й доходять до Балеарського моря хребтом Альбер ( кат.Serra de l'Albera; фр.Massif des Albères). Найвища вершина — гора Каліт (2915 м).
Піренеї — одна з найбільш важкодоступних гірських місцин Європи. Хоча в середньому висота їх не дуже велика (трохи більше 2500 метрів), вони мають лише кілька зручно розташованих перевалів. Всі перевали знаходяться на висоті 1500—2000 м. Тому лише п'ять залізниць йдуть з Іспанії до Франції: дві з них обходять Піренеї по узбережжю з північного заходу і південного сходу, а ще три залізниці перетинають Піренеї на ділянках Аєрбе — Олорон-Сент-Марі, Ріполь — Прад і Фігерас — Перпіньян через систему тунелів.
Піренеї — це межа двох поясів клімату (на північ від Піренеїв — територія з помірним кліматом, на південь — з субтропічним).
Кількість атмосферних опадів, які отримують Піренеї у вигляді дощу і снігу, набагато більше в Західних, ніж в східних Піренеях, так як вологе повітря Атлантичного океану втрачає вологу над Західними і Центральними Піренеями і приходить до Східних Піренеїв вже сухим. Це суттєво позначається на характері покриву гір та рельєфі. По-перше, Східні Піренеї — без льодовиків, кількість опадів недостатня для їх розвитку. Льодовики обмежені північними схилами Центральних Піренеїв, і не спускаются, як у Альпах, далеко вниз по долинах, але мають велику довжину вздовж хребтів. Лінія снігу змінюється від 2 700 до 2 800 метрів вище рівня моря, на висоті від 1 600 до 2 700 метрів сніг лежить з грудня по квітень. Середня зимова температура -2° C.
Ліси (бук, ялина, сосна), середземноморська гущавина, альпійські трави. Є мінеральні джерела. У Піренеях розташовані національні парки Пірене (Франція), Ордеса-і-Монте-Пердідо, Айгуес-Тортес-і-Лаго-Сан-Маурісіо (Іспанія).
