Суматра
312 тварин
Сума́тра — один із Великих Зондських Островів та другий за площею острів Індонезії.
Острів розташований по обидві сторони екватору. Площа острову становить близько 435 тисяч км². Населення 45 млн осіб (2005). Берегова лінія порізана слабо; на південно-західному узбережжі місцями спостерігаються дюни, уздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Поблизу Суматри багато дрібних островів загальною площею близько 30 тисяч км², зокрема найбільші Ментавайські острови на півдні та острів Банка на сході. Західна частина Суматри зайнята системою гір Барісан, що протягуються уздовж всього південно-західного узбережжя. Гори складені головним чином палеозойськими метаморфічними породами з гранітними інтрузіями; широко розвинені ефузивно-осадові відкладення мезозойської та кайнозойської ери, латерити. Численні вулкани, зокрема що діють (Керінчі (Індрапура) висотою 3805 м). Зустрічаються грязьові вулкани та карстові плоскогір'я. Північну частину острова займає плоскогір'я Батак. На сході — пласка алювіальна рівнина шириною до 250 км, значною мірою заболочена (площа боліт становить близько 150 тисяч км²). Прибережна зона і дельти річок затоплюються припливами.
Клімат екваторіальний, спекотний, постійно вологий, середньорічна температура повітря на рівнинах 25-27 °C, опадів 1500-3000 мм на рік (у горах місцями понад 4000 мм). Густа річкова мережа (основні річки — Муси, Харі, Індерагірі, Кампар). Найбільше озеро — Тоба, у центрі озера розташований острів Самосір.
2/3 території Суматри займають ліси. На рівнинах — вологі тропічні ліси (висота до 50-60 м), багатоярусні, місцями заболочені, з великою кількістю діптерокарпових, включаючи фікуси, пальми, бамбук, камфорні дерева. У нижньому ярусі — деревоподібні папороті, в надґрунтовому покриві — папороті та деякі види трав. Уздовж узбережжя — мангрові ліси, в горах — вічнозелені дубові, каштанові, лаврові, букові, хвойні. Саме на Суматрі була відкрита найбільша квітка планети — рафлезія. Вище 2500 м — чагарникові ліси, в яких ростуть верес та низькорослі папоротники. У сухих міжгірських западинах — ділянки саван з широким розповсюдженням аланг-алангу.
На півночі переважають лісові тварини. Тут зустрічаються дворогий носоріг, слон індійський, тапір чепрачний, малайський ведмідь, буйвіл, свинохвості макаки, орангутани, гібони, з плазунів — великі змії, ящірка гавіал («Летючий дракон»). Різноманітні птахи та комахи.
Природна флора і фауна охороняються багатьма національними парками. Великі родовища нафти (Мінас, Кеналі-Асам, Таланг-Акар, Таланг-Джімар), природного газу, вугілля. Основна сільськогосподарська культура — рис. Плантації каучуконосів, кокосової пальми, кави, прянощів. Розвинене рибальство. Основні міста — Медан, Палембанг, Паданг, Пеканбару, Танджунгкаранг.
Сума́тра — один із Великих Зондських Островів та другий за площею острів Індонезії.
Острів розташований по обидві сторони екватору. Площа острову становить близько 435 тисяч км². Населення 45 млн осіб (2005). Берегова лінія порізана слабо; на південно-західному узбережжі місцями спостерігаються дюни, уздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Поблизу Суматри багато дрібних островів загальною площею близько 30 тисяч км², зокрема найбільші Ментавайські острови на півдні та острів Банка на сході. Західна частина Суматри зайнята системою гір Барісан, що протягуються уздовж всього південно-західного узбережжя. Гори складені головним чином палеозойськими метаморфічними породами з гранітними інтрузіями; широко розвинені ефузивно-осадові відкладення мезозойської та кайнозойської ери, латерити. Численні вулкани, зокрема що діють (Керінчі (Індрапура) висотою 3805 м). Зустрічаються грязьові вулкани та карстові плоскогір'я. Північну частину острова займає плоскогір'я Батак. На сході — пласка алювіальна рівнина шириною до 250 км, значною мірою заболочена (площа боліт становить близько 150 тисяч км²). Прибережна зона і дельти річок затоплюються припливами.
Клімат екваторіальний, спекотний, постійно вологий, середньорічна температура повітря на рівнинах 25-27 °C, опадів 1500-3000 мм на рік (у горах місцями понад 4000 мм). Густа річкова мережа (основні річки — Муси, Харі, Індерагірі, Кампар). Найбільше озеро — Тоба, у центрі озера розташований острів Самосір.
2/3 території Суматри займають ліси. На рівнинах — вологі тропічні ліси (висота до 50-60 м), багатоярусні, місцями заболочені, з великою кількістю діптерокарпових, включаючи фікуси, пальми, бамбук, камфорні дерева. У нижньому ярусі — деревоподібні папороті, в надґрунтовому покриві — папороті та деякі види трав. Уздовж узбережжя — мангрові ліси, в горах — вічнозелені дубові, каштанові, лаврові, букові, хвойні. Саме на Суматрі була відкрита найбільша квітка планети — рафлезія. Вище 2500 м — чагарникові ліси, в яких ростуть верес та низькорослі папоротники. У сухих міжгірських западинах — ділянки саван з широким розповсюдженням аланг-алангу.
На півночі переважають лісові тварини. Тут зустрічаються дворогий носоріг, слон індійський, тапір чепрачний, малайський ведмідь, буйвіл, свинохвості макаки, орангутани, гібони, з плазунів — великі змії, ящірка гавіал («Летючий дракон»). Різноманітні птахи та комахи.
Природна флора і фауна охороняються багатьма національними парками. Великі родовища нафти (Мінас, Кеналі-Асам, Таланг-Акар, Таланг-Джімар), природного газу, вугілля. Основна сільськогосподарська культура — рис. Плантації каучуконосів, кокосової пальми, кави, прянощів. Розвинене рибальство. Основні міста — Медан, Палембанг, Паданг, Пеканбару, Танджунгкаранг.
