Голуб нікобарський
Голуб гривастий, або голуб нікобарський (Caloenas nicobarica ) — птах, родини голубових, що зустрічається на малих островах і в прибережних районах Нікобарських островів, на схід до Малайського архіпелагу, на Соломонових островах і Палау. Це єдиний живий представник роду Caloenas і найближчий живий родич вимерлого маврикійського дронта.
Су
СутінковийРо
РослиноїдніРослиноїдні або травоїдні, фітофаги — тварини, що живляться лише рослинною їжею. Є так званими первинними споживачами в харчових ланцюгах. Вони їдя...
Зе
ЗерноїднийПл
ПлодоїднийДе
ДеревнийНа
НаземнийAl
AltricialКо
КочовіЯй
ЯйцекладніЯйцекла́дні твари́ни — тварини, що при розмноженні відкладають яйця, в яких на момент залишення організму матері ступень розвитку ембріону незначни...
Ос
Острівні ендемікиКо
КонгрегацініМо
МоногамніМонога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за...
Со
СоціальнийПе
ПерелітніМурмурація — явище скоординованого польоту великої зграї птахів, що утворюють динамічні об'ємні фігури змінної щільності.Зрозуміти, яким чином алго...
Ко
КолоніальніКоло́нія — група з кількох або великого числа окремих організмів, що живуть або проводять велику частину часу близько один до одного, найчастіше дл...
Не
Не мігрантN
починається зЦе великий голуб, довжиною 40 см. Голова сіра, як і верхнє оперення шиї, що переходить в пір'я зеленого і мідного відтінків. Хвіст дуже короткий і чисто білий. Інше його оперення золотисто-зеленого кольору. Дзьоб темний; ноги сильні, тьмяно-червоного кольору. Райдужка темна.
Самки трохи менше за самців; вони мають менший дзьоб, коротше пір'я і смаглявіший низ. Незрілі птахів мають чорним хвіст і у них майже відсутня іризація. Існують ледь помітні відмінності серед широкого кола птахів. Лише підвид з Палау C. n. pelewensis має лише коротше пір'я шиї, але в іншому практично не відрізняється від інших представників виду.
На Нікобарських островах (які згадуються в загальних і наукових назвах птаха), найбільш значна колонія в наш час була виявлена на острові Бетті Малв, віддаленому заповіднику між Кар Нікобар і Тересоою. У 2004 році цунамі в Індійському океані нанесло величезний збиток Нікобарським островам, і до сих пір не зовсім зрозуміло, наскільки була порушена екосистема Бетті Малв. Але поки все на деяких острівцях у Великому Нікобарському біосферному заповіднику було зруйнованим, маяк острова Бетті Малв — каркасна вежа заввишки кількадесят метрів, розташована на висоті кілька метрів над рівнем моря на найвищій точці низинного острова — був мало пошкоджений і введений в експлуатацію за допомогою гідрографічного судна INS Sandhayak менш ніж через місяць після стихійного лиха. У квітні 2007 року обстеження судном індійської берегової охорони ICGS Vikram виявило вежу маяка повністю покриту виноградною лозою, що відповідає високому рівню регенерації рослинності — але, можливо, також, що пошкодження лісу острова було серйозним, оскільки покриття виткими рослинами є типовим на ранній стадії сукцесії, в той час як фотографія маяка, знята до цунамі, демонструє досить зрілий ліс.
Ареал розмноження голуба нікобарського охоплює Андаманські і Нікобарські острови в Індії, архіпелаг Мерґуі в М'янмі, прибережні острови на південному заході Таїланду, Західну Малайзію, південь Камбоджі та В'єтнаму, численні маленькі острови між Суматрою, Філіппінами і Соломоновими Островами. На Палау, зустрічається лише підвид C. n. pelewensis.
Голуб нікобарський кочує зграйками від острова до острова, як правило, спить на шельфових острівцях, де не зустрічаються хижаки і проводить день у районах із найкращою доступністю їжі, зокрема, в районах проживання людей. Харчується насінням, фруктами і бруньками, і це вабить його до районів, де є зерно. Шлункові камені допомагають йому подрібнити тверді продукти харчування. Його політ швидкий, з регулярними ударами і випадковим різким рухом крил, як це характерно для голубів у цілому. На відміну від інших голубів, групи, як правило літати в колонках або одним рядом, а не невпорядкованим скупченням. Білий хвіст добре видно в польоті, якщо дивитись на птаха ззаду і може служити своєрідним орієнтиром, що допомагає зграї триматися разом, під час перельоту над море на світанку або в сутінках. Відсутність у молодих птахів білого хвоста є сигналом про їхню незрілість і чітким свідченням для інших родичів — дорослих голубів нікобарських, що такий птах не є ні потенційним партнером, ні потенційним конкурентом для інших птахів зграї, ні достатньо зрілий, щоб безпечно вести згаю від одного острова до іншого.
Цей вид гніздиться в густому лісі на морських острівцях, часто у великих колоніях. Будує гніздо в порожнистій гілці дерева. Самиця відкладає одне еліптичне біле, злегка блакитно-забарвлене, яйце.
На голубів нікобарських полюють для виробництва продуктів харчування, а також заради їх шлункових каменів, які використовується в ювелірних прикрасах. Цей вид також постачають на місцеві ринки домашніх тварин, але, відповідно до Додатоку I СІТЕС, така торгівля, як правило, незаконна. На міжнародному рівні, розведення в неволі можливе з метою постачання затребуваних птахів в зоопарки, де цю привабливу і незвичайну птицю часто можна бачити. Пряме використання видів, навіть в тому числі незаконна торгівля ними, може бути уставленою сама по собі; проте, кількість доступних для гніздування оселищ знижується. З одного боку, офшорні острівці, на яких мешкає голуб нікобарський, часто вирубуються для плантацій, будівельної діяльності, або забруднюються прилеглою промисловістю або гаванями. Крім того, збільшення подорожей представив хижаків все більше і більше зменшує місця розмноження і колонії голуба нікобарського, які можуть відтіснятися в пустелю або бути знищені відразу. Хоча птах широко поширений і в деяких місцях дуже поширений — навіть на невеликому Палау його все ще досить багато — за оцінками залишилося 1000 дорослих птахів, проте, його довгострокове майбутнє все більше і більше поставлене під загрозу. Через це, МСОП вважає статус С. nicobarica близьким до загрозливого.