Віку́нья або віго́нь (Vicugna vicugna ) — вид ссавців із родини верблюдових, один з двох представників роду Vicugna. Зовні вікунья нагадує гуанако, але є меншою і стрункішою.
Де
ДенніРо
РослиноїдніРослиноїдні або травоїдні, фітофаги — тварини, що живляться лише рослинною їжею. Є так званими первинними споживачами в харчових ланцюгах. Вони їдя...
Зл
ЗлакоїдніНа
НаземнийБі
БігунКо
КонгрегацініЖи
Живородні твариниЖиворо́дний — термін на позначення тварин, у яких ембріон розвивається в організмі матері, тож дитинчата з'являються на світ живими, а не з відкла...
Пр
ПрекоціальнийВи
ВипасанняТе
Територіальні твариниТериторіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.
По
ПолігініяСо
СоціальнийСт
СтадніСта́до — системна цілісність, яку утворює група тварин з якою-небудь певною метою. Процес утворення стада дістав назву стадіння. До складу стада вх...
Не
Не мігрантV
починається зДовжина тіла вікуньї становить 150 см, ріст в плечах близько метра, а маса — 50 кг. На спині вікунья забарвлена в світло-коричневий колір, внизу вона світліша. Вовна помітно витонченіша, ніж у споріднених видів, і достатньо густа, щоб служити ізоляційним шаром проти холоду. Анатомічною особливістю вікуньї є нижні зуби-різці, які, як і у гризунів, постійно ростуть. Подібного явища у інших китопарнокопитних не трапляється.
Вікуньї поширені в Андах, переважно на плато Пуна, на території Еквадору, Перу, Болівії, Аргентини і Чилі. Мешкають на висоті від 3500 до 5500 метрів. Як і гуанако, вікуньї живуть в стадах з чітко обмеженими ареалами і відомим головним самцем. Крім них існують групи молодих вільних самців, які через свій незрілий вік ще не в змозі захищати власну територію. Також зустрічаються самотні старі самці, вигнані із стада молодшими суперниками.