Гуана́ко (Lama guanicoe, від кеч. wanaku) — ссавець роду лам родини верблюдових. Вважається предком одомашенних лами і альпаки.
Тварина стрункої, легкої статури, по пропорціях нагадує оленя або антилопу, але з більш витягнутою шиєю. Довга шия гуанако служить балансиром при ходьбі і бігу. Довжина тіла 120—175 см, довжина хвоста — 15—25 см, висота в загривку 90—130 см; маса — 115—140 кг. Кінцівки двопалі, збереглися тільки третій і четвертий пальці. Ступні вузькі, рухомі, між пальцями глибоко розчленовані.
Гуанако здатний розвивати швидкість до 56 км/год. Біг важливий для виживання цих тварин, оскільки вони мешкають на відкритих місцях. Це травоїдні тварини, здатні довгий час обходитися без води. Також ці тварини — прекрасні плавці.
Природні вороги гуанако: собаки, гривасті вовки (Chrysocyon brachyurus ) та пуми. У випадку загрози стадо часто розсипається.
Гуанако — стадна полігамна тварина. Один дорослий самець водить до 20 голів самок і молодих особин, виганяючи самців, що підросли, старше 6—12 місяців, відгонячи інших самців і іноді самок. У сімейні групи входять тільки 18 % дорослих самців; інші живуть чоловічими групами або поодинці.
Шлюбний сезон у гуанако проходить від серпня (на півночі ареалу) до лютого (на півдні). У цей період між самцями відбуваються бійки за володіння самками. Як і верблюди, гуанако піднімаються на задні ноги, придавлюють один одного шиями, кусаються, б'ють передніми ногами, плюють слиною і вмістом шлунку. Спаровування гуанако, як і верблюдів, відбувається в лежачому положенні.
Вагітність триває 11 місяців. Народжується один, рідше два дитинчата. Молочне годування продовжується 4 місяці. Статевозрілими самки стають до 2 років.
Тривалість життя в природі — 20 років; у неволі до 28 років.
Чисельність виду помітно скорочується. Причина криється в тому, що гуанако є об'єктом полювання заради шкіри, цінної вовни та м'яса, а також складає конкуренцію худобі на пасовищах. У Чилі й Перу гуанако знаходяться під захистом держави.
