Нілгірійський тар (лат. Nilgiritragus hylocrius) — вид ссавців, включений в Червону книгу МСОП. Ropiquet і Hassanin (2005) виділили цей вид з роду Hemitragus в окремий рід Nilgiritragus, що зроблено на основі аналізу чотирьох випадкових молекулярних маркерів.

Су

Сутінковий

Ро

Рослиноїдні

Зл

Фо

На

Ви

Зо

Ко

Те

Територіальні тварини

Жи

По

Со

Ст

Іє

Не

Зовнішній вигляд

Зовні, як і інші тари, нілгірійський вид схожий на гірських кіз, але з короткою шерстю, колір якої може бути від жовто - сірого до темно-коричневого. Довжина тіла становить 0,9-1,4 м, висота в холці - 0,6-1,1 м, а маса - 50-100 кг. Самці більші і помітно важчі самиць. Роги вигнуті назад, але не закручені, присутні в обох статей, але у самців вони помітно більші.

Вагітність триває 180-240 днів, народжується зазвичай двоє дитинчат, рідше одне. Живуть нілгірійські тари зазвичай 10-14 років, в неволі - до 20 років.

Тари харчуються рослинами, головним чином травами і листям.

Ареал

Географія

Континенти

Субконтиненти

Країни

Біогеографічні зони

WWF Біоми

Гірські луки та чагарники

Нілгірійський тар - ендемік південної Індії, розповсюджений в покритих травою горах Нілгірі, а також кількох ізольованих місцевостях гірського хребта Західні Гати в штатах Керала та Таміл-Наду.. Висота проживання - 1200-2600 м над рівнем моря.

Зазвичай живуть тари невеликими групами, дорослі самці часто ведуть самотній спосіб життя.