Бабка середнього розміру, близько 53 мм завдовжки. У неї яскраво-зелені очі і бронзово-зелене тіло з жовтими плямами вздовж верхньої частини черевця. Останній сегмент живота (S10) має помітну жовту позначку на дорсальній поверхні.
Вид поширений на південному заході Європи (Португалія, Іспанія, Франція, Бельгія, Італія, південь Швейцарії (кантон Тічино)). Раніше траплявся, але вимер в Німеччині, Люксембурзі, Нідерландах та Великій Британії. Цей вид дуже рідкісний у Північній Африці, де у минулому траплявся в лише Марокко в трьох місцевостях, у двох з яких вимер.
У Європі цей вид дуже рідкісний у Бельгії та Швейцарії та нечастий у більшій частині Італії, північно-східній та східній Франції, досить поширений або поширений у південно-західній половині та середземноморському районі Франції. Він розкиданий з досить низькою щільністю по всьому Піренейському півострові, але набагато більше присутній на заході та на півдні, проте ознак занепаду загальної немає. Цей вид добре розселився також у Каталонії. Він регіонально вимер у Сполученому Королівстві (востаннє зареєстрований у 1957 році), Нідерландах (1982) і нещодавно зник з кордону Німеччини та Люксембургу (2018). Зміна клімату, скорочення води (використання для домогосподарств і сільського господарства) та структурна зміна потоків можуть призвести до повільного локального вимирання в майбутньому, причому деякі популяції в частинах Піренейського півострова та Італії особливо піддаються ризику.
