Волоочко канадське (Troglodytes hiemalis) — дуже маленька північноамериканська пташка, що належить до родини Troglodytidae, поширеної переважно в Новому світі. Колись він був з'єднаним із видами із заходу Північної Америки Troglodytes pacificus та з Євразії Troglodytes troglodytes.
Розмножується в хвойних лісах від Британської Колумбії до Атлантичного океану. Мігрує на зимівлю на південний схід Канади, у східну половину США та (рідше) північно-східну Мексику. У невеликих кількостях можуть випадково залітати на захід США та Канади.
Наукова назва птаха взята від грецького слова troglodytes (від «trogle» — отвір і «dyein» — повзати), що означає «мешканець печер», і стосується його звички проникати в дупла або щілини під час полювання на членистоногих або для ночівлі, також він сміливо пірнає у печери, утворені льодом над потоками струмків узимку.
Маленький хвіст часто стирчить прямо догори, а коротка шия надає пташці вигляду маленької коричневої кульки. Згори рудувато-коричневий, внизу сіріший, з темними коричневими та сірими штрихами, навіть на крилах і хвості. Дзьоб темно-коричневий, ноги блідо-коричневі. У молодих птахів менш контрастні штрихи. Волоочко канадське можна розпізнати за блідими «бровами» над очима.
Волоочко канадське гніздо гніздиться здебільшого в хвойних лісах, особливо в ялинових та ялицевих, де його часто ідентифікують за його довгою і вигадливою пісенькою. Хоча це комахоїдна пташка, вона може залишатися в помірно холодному і навіть засніженому кліматі, видобуваючи комах на таких субстратах, як кора і лежачі стовбури дерев.
Переміщення по колодах і гілках невпинне, але нешвидке; його короткі польоти стрімкі та прямі, але нетривалі, крихітні круглі крила тріпочуть, переносячи пташку з гілки на гілку.
Вночі, зазвичай взимку, він часто знаходить собі сідала і схованки у темних порожнинах, вузьких дуплах і навіть старих гніздах. У негоду ці дрібні пташки можуть збиратись разом групами, гріючи одне одного.
Здебільшого їжею є комахи та павуки, а взимку — великі лялечки та деяке насіння.
Самець будує невелику кількість гнізд. Їх називают «півнячими гніздами», які лишаються невистеленими, доки самка не вибере собі одне.
Звичайне кругле гніздо з трави, моху, лишайників або листя, тісно заправлене в отвір у стіні, стовбурі дерева, тріщині в камені або кутку будівлі, а також часто будується в чагарниках, під навислими гілляками, у купах хмизу або смітті, яке назбирується між гілками після весняних повеней.
У квітні самиця відкладає від п'ятьох до вісьмох білих або ледь поцяткованих яєць, іноді послідовно вирощують дві кладки за сезон.
